В Києві – сенсація. На звільненому від Леніна постаменті хтось встановив макет «межигірського золотого унітазу». Підозри киян спершу впали на Добкіна. Згадалося, як він розгнівався за вчинене варварство іпообіцяв виділити кошти на відновлення скульптурного шедевру. Кияни вважали, що Добкін виконав свою обіцянку і встановив на постамент найдорожчу для нього річ. Та виявилось, що це вчинили інші особи, до того з прямо протилежними намірами. Ці люди мають звичку не балакати-писати, а діяти. Тим часом на своїй сторінці в твіттері Добкін знов почав «темнити», обіцяючи заплатити 200 тис. гривень за якусь інформацію про майданівців. Втім, до дивних висловлювань і пропозицій Добкіна-Кернеса харкв’яни звикли, як колись кияни до шизофренічних приколів незабутнього Черновецього. В ці тривожні дні дивні сигнали з Харкова не так лякали, як веселили майданівців. Тривало це до пори, коли спущені з цепів неадеквати уявили себе великими людьми на зразок Мініна і Пожарського і для розширення Російської імперії, повернення колись належних їй земель відкрили небиякий, «український фронт». В його керівництво увійшли крім потенційних Мініна і Пожарського, здрібнілих до Добкіна і Кернеса –кілька нардепів-регіоналів, які представляють представників нечисленної, але галасливої групи «скажених».

Одягнувши футболки з беркутівською символікою та георгіївськими стрічками (суміш вийшла  по страшніша, ніж коктейль Молотова)  команда «скажених» почала формувати «народні дружини», а поскільки таких як вони виявилось небагато то в них почали зганяти звичайних дядьків і тіток із числа бюджетників. З цією армією два воїни невідомого походження вирішили «очистити землю від тих, хто прийшов з окупаційними намірами». Дивний намір. Невже Добкін-Кернес збирають фронт, щоб він витурив їх з України. При цьому аніки-воїнів перемовини з опозиціонерами не влаштовують, вони готові використати «інші заходи наведення порядку». Це означає, що нинішні вбивства, побиття, арешти опонентів, якщо «провокаторів при владі» не зупинити можуть здатися лише квіточками.

На наших очах відбуваєтсяь розкол і пере форматування партії регіонів. Крім поміркованого крила – поки що заляканого, але таким, з ким можна говорити формується загал «скажених», який готовий за свої посади і накрадені статки кинути українців у вир громадянської війни. Показово, що своє гніздо найбільш «скажені» звели не на Донбасі, і навіть не в Криму, а там, де був відповідний матеріал у вигляді рідкісної пари, охрещеної в народі Допою і Гепою. Втім, підсміювання над неадекватами не притуплює тривоги. Справа стає занадто серйозною. Варто згадати події майже сторічної давнини, коли саме розміщений найближче до Росії Українский мегаполіс став оплотом більшовизму. Після падіння Харкова під натиском більшовицьких банд ( став столицею УРСР) відбулося і захоплення-окупація древнього Києва.

Путінці, як і їх попередники-більшовики для реалізації власних планів не шукають якихось інтелектуалів чи високолобих інтелігентів, для них Допа і Гепа, якраз те, що треба. Використовуючи ситуацію страху і безладу в стані влади, харківський дует, який вже нині виділяється з хору владоможців, прагне зіграти свою сольну партію. Цілком можливі наміри взагалі вийти з-під впливу українських структур і керуватись виключно вказівками Кремля. Схоже на те, що Добкін хоче довести тому ж Путіну,Ю що він може бути більш рішучим і удачливішим, ніж Янукович. Ознаки того, що суперечливі вказівки з Києва для харківських «двійнят» є мало не порожнім звуком вже проглядаються. Добкін, скажімо, даючи інтерв’ю вже в якості лідера «фронту» йде набагато далі, ніж Янукович і Клюєв, погрожуючи розгоном мітингуючих , включаючи тих, що знаходяться на київському майдані, ратуючи за повну «зачистку».

Потенціал в Добкіна ще більший. З його переповнених ненавистю до простих олюдей вуст вилітають слова презирства до роботяг, які надумали зайнятися політикою і зібралися на майдани протестуват. Чомусь його особливо коробить те, що в протестах беруть участь селяни. Ось цитата з його інтерв’ю одній з провладних газет в перекладі українською «ми прагнемо того, щоб ця анархія закінчилась і приїжджі з сіл вернулись до себе пасти овець». Саме  - «пасти овець». Харківські тваринники, певно таких газет не читають. В іншому разі вони навряд чи погодилися  зі своєю упослідженістю. Треба ж такому трапитися, щоб не якийсь городянин-придурок, що відчуває кайф від того, що може хавати шашлики і при цьому зневажати тих,, хто постачає м’ясо. Коротше, навіть політичний близнюк Добкіна Кернес в такому разі не втримається від повчань друга-неадевата. І в черговий раз назве висловлювання Добкіна «надто дебільними», зазначивши, що через аткі проколи «грошей можуть і не дати». На цю ж тему читайте в статтях «Скажені копають під Януковича», «Синдром Добкіна», «Росія втягує Україну в гонку озброєнь», «Багатоходівка Путіна», «Буцефал двох не повезе», «Україна – не Сирія і не Дагестан», «Як російські канали «просвіщають» українців», «Донецька втрачають південь», «Путінська Росія сідає на шпагат», «що заважає поганому танцюристу, а що  - Азарову»