Президент, прем’єр, міністри трублять про реформи, які ніби-то підвищують рівень життя. А люди фіксують протилежний стан речей. Життя якраз погіршується. Чому такі різні оцінки? Коли відбуваються вдалі реформи, то мають бути й успішні реформатори. Чи є вони нині в Уряді Януковича-Азарова. Якщо є, то спробуємо відшукати їх в натовпі  бюрократів. Хто вониі де вони зараз?

Автор одіозного податкового кодексу і не менш одіозної пенсійної реформи екс-віце-прем’єр С, Ті гібко до реформувався до того, що мусив ганебно тікати з Уряду, в якому утримався навіть пенсіонер Азаров. Причина очевидна. Реформованих вже нудило не лише від брехливих слів,А в ід самого вигляду реформатора. Перший віце-прем’єр, міністр Інфраструктури (теж бувший) Б, Колесніков, довівши всі транспортні відомства до ручки, а автодороги до непрозідності теж не став чекати від загалу відзнаки за свої подвиги. Тож, як і Тігіпко сховався у великому кадровому відстійнику -  у ВР. І звідти дає поради Президенту, що, мовляв, треба створити ще одне державне агентство в системі виконавчої влади для проведення чемпіонату Європи. Так що, Колеснікова в Мінінфраструктурі вже немає, а справа його живе.

Про інших реформаторів і мови тратить не варто. Всерйоз аналізувати реформу в медичній галузі – мало хто наважується. У міністра охорони здоров’я, занадто зайнятої приведенням своєї зовнішності до найвищих стандартів Р, Богатирьової  навіть до поточних справ руки не доходять, а до якихось змін -  тим паче. Так що «реформа» відбувається сама по собі, без жодної координації, якої фахівці МОЗу забезпечити не здатні. В результаті зміни в медичному відомстві лише погіршують ситуацію, а ніким не організована «реформа» тріщить по всім швам.

Ну, немає в уряді Януковича-Азарова реформаторів. Не знаходиться в кадровій колоді, а шукати десь на стороні в цьому клані не прийнято. «Правоохоронці заклопоталися мораллю», «Творці і жертви регіоналівського правосуддя», «Плата за розкол країни», «Від Тігіпка до Королевської»