Або ступені деградації: Путін – Путлер – Пуцькін

            Відзначаючи «заслуги» В. Путіна в розв*язуванні особливо підлих гібридних  війн в Молдові, Грузії, Україні, а також в захопленні чужих територій, його «повагу» до встановленого після другої світової війни порядку, закріпленого цілою низкою міжнародних договорів, інтернетна спільнота нарекла його гібридним іменем, яке відзеркалює спорідненість лідера «руського міра» з фюрером – Путлером. Але й після цього з кремлівського тераріуму поступає стільки додаткового матеріалу, що джерело народної творчості не могло замутитися. Тож до двох «П» додалося ще одне слівце. З тих, що називають міцним – Пуцькін. Цей додаток цілком заслужений.

            Переконавшись в тому, що до розуму чи совісті клінічно налаштованого «зберігача земель» не достукатись, спостерігачі за його діями змушені були зайнятися вивченням тієї частини ППП, яка міститься нижче пояса. Тим паче, що підстаркуватий ППП всіляко підтримує міфи про те, що саме він є зразком справжнього мужчини.

            Для того, щоб повірили в цю легенду, піарить себе за штурвалами танків і літаків, як в рідному домі, почувається на підводних човнах. А чого вартують «перемоги» ППП на татамі над підставними суперниками, чи «спектакль», коли він на летальному апараті виводить «з полону» слухняних журавлів-стерхів. Це вже спроба видати себе за Бога, що рятує природу від знищення.

            Ставши ведучим актором всіх російських телеканалів, ППП настільки «опустив» своїх співвітчизників, що більша частина чоловічого населення вбачає в фіґлярі зразок для наслідування, а мало не кожній третій жінці «руського міра» хочеться понести від нього.

            Пригляньтеся до ходи ППП. В одному флаконі – спортсмен, качок, якому лише офіційний костюм заважає продемонструвати всі чоловічі принади, і успішний мачо, звабливий вигляд якого наповал б*є жінок. Насправді – елементарна показушність. У справжніх мужчин «рідні» жінки не втікають з дому світ за очі, а коханки не вимагають офіційних послуг за свої заслуги.

            Відповіддю нормальних людей на цей маразм, який міцніє, стають міцні слівця і знущальні висловлювання. Ще М. Горбачов, відчуваючи спротив з приводу ліквідації «тюрми народів» і передбачивши з*яву таких послідовників родом з КДБ, як Путін, , шикав «хто є ху…». Звідтоді ж, коли Росія почала випереджати СРСР в продукуванні агресивних дій, які переросли в війну, пошуки в цьому напрямі посилилися. Українська молодь після Майдану, анексії в Криму і агресії Росії на Сході привітала лідера «руського міру» знаменитим «ла-ла-ла, Путін – ху…ло». Так було дано остаточну оцінку. І Путін став Пуцькіним. Тож, ім*я лідера «руського міра» в пристойному товаристві називати не варто. На цю ж тему читайте в статтях «Або Путін В Києві, або майдан в Москві», «Звичайний «рашизм», «Крим- Донбас: трансформація», «Росія – спасибі за Путіна», «Синдром Невського вразив Путіна», «Крутий задум Путіна», «Помилка ВВП», «Багатоходівка Путіна», «Путін не підпалюй Україну, бо згорить і Росія», «Путінська Росія сідає на шпагат», «Як з Путіна ліплять світового лідера», «Путінська арифметика», «Між Кримськом і Тузлою», «Нащадки Ордиі європейський вибір», «Покірність ягнят а бо чиї інтереси захищає Путін»