або Замах на політичне вбивство

            Ситуація після парламентських виборів виглядає так, що переможцям у вигляді блока Порошенка, «Народного фронту» і «Самопомочі» варто задати сакраментальні питання біблейського штибу: «Каїн, де Аваль?». Інакше кажучи, панове ніби майданів ці, є до вас запитання: а куди подівалися ваші вчорашні ніби союзники? Інакше кажучи, хто постарався, щоб найбільш креативні, принципові майданівські політичні сили, без яких а то й зовсім захлинулись би, не потрапили до парламенту? Воювати їм милостливо дозволили, а до ВР не пустили, застосувавши відповідні технології. Вбивство – найтяжчий гріх. А політичні вбивства, навіть спроби їх вчинити – ще страшніші. Бо при цьому йдеться не про окрему людину, а про цілі партії.

Якби всі майданівські політсили, а не їх огризки, пройшли до парламенту, то він став би справді переломним явищем в творенні української держави. Різношерстна команда Порошенка отримала б потужну конструктивну опозицію, яка б стимулювала розбудову не чергових бізнесових корпорацій не визначеного зразка, а української України. Щоб цього не сталося, бариги створили таку опозицію, яка б влаштовувала лише їх. Та Бог авантюристів мітить. Схоже, що в переможців проблем лише додасться.  На цю ж тему читайте в статтях «З бариг у патріоти», «Чому падає рейтинг Порошенка», «Стіна плачу» чи будова сторіччя», «Мирний план Порошенка чи піра «Солідарності?», «Хто і для чого найняв Медведчука?"