«1+1» з «мінусовим» потенціалом

            Чи можна довести «свободою слова», що від неї збуряться країни і цілий світ? Цілком. І це довели події у Франції, пов’язані з карикатурами на пророка Магомета у французському журналі, а потім і теракт ісламістів у відповідь. Світовій спільноті ще доведеться розбиратися, що сталося, чому світ показав, що він дуже різний і не однаково реагує як на вчинені дії, так і на їх криваве продовження. Скоріше всього, в цій сумній історії не має правих і криштально чистих, а суть проблеми йде вглиб віків. Що свідчить, зокрема, що з нажитим народами і людством багажем різноманітніх надбань треба поводитись вкрай обережно, не поспішаючи оголошувати своє бачення світу і шляхи його розвитку такими, що не підлягають корекції. Одне ясно, що від історії з карикатурами, терактом і збуренням в мусульманському світі людській спільноті ще не раз гикнеться. Бо йдеться не тільки про «свободу слова», а й про інші, не менш фундаментальні цінності.

            Українцям легше, ніж іншим народам, зрозуміти, про що насправді йдеться. Бо ми щодня зіштовхуємося із «свободою слова», яку демонструє путінська Росія. Використовуючи нафто долари, які в них ще залишаються, сусіди не лише бандитстсвують, економічно розорюють Україну, а й за допомогою потужної пропагандистської машини безупинню ллють багно на Україну і її народ, який захищається від агресії. І хоч світ ніби підтримує жертву агресії, але на надто осуджує суцільну брехню, що заполонила Росію, проникла в Європу і за океан. Бо це не прийнято, бо цим можна порушити «свободу слова». Отже, країна чи група країн, що мають відповідні статки, можуть без проблем нав’язувати свою позицію, видавати з допомогою «свободи слова» брехню за правду. І протиотрути, проти такого вселенського зла, обпльовування світ не винайшов. І схоже на те, що не надто наполегливо шукає. Бо таке становище влаштовує не лише нашу агресивну сусідку, а й більшість багатих країн, які зчаста підробляють, підправляють свій авторитет за допомогою потужних носіїв інформації.

            Таку специфічну «свободу слова» використовували і використовують і для дискримінації незручних для «грошових лантухів» постатей та їх ідей. Скільки бруду вилили радянські пропагандисти на ОУН-УПА та їх провідника Степана Бандеру, важко й уявити. Лили море брехні, ріки неймовірних інсинуацій. Але ідеї Бандери, український націоналізм, попри все, набирають сили. Прямі атаки на Бандеру провалилися і в 20, і в 21 ст. Тож, в хід, з урахуванням цього запущено новітні, блюзнірські підходи, коли під виглядом документальної розповіді постать провідника спотворюють і принижують. Те блюзнірство, яке раніше в провідному олігархічному ТК «1+1» лише позначалось, в розповіді про Бандеру розцвіло пишним цвітом. Бандера, з недавньої розповіді «плюсів» постав суцільним «мінусом» - дрібний чоловічок, з недолугими думками і намірами. На повну використав ТК брудні прийоми «жовтої журналістики», коли біле стає чорним і навпаки. Портрет Бандери став карикатурою, суцільним очорненням з готовим висновком – це людина, справи та ідеї якої не заслуговують ні поваги, ні, тим паче, підтримки. Щоправда, в уважного, знаючого глядача, навіть далекого від політики, виникли сумніви в правдивості зображеного. Якщо Бандера був дрібний і ниций, то з якого дива проти нього воювали тисячі радянських чекістів і пропагандистів, і, навіть убивши провідника, не зупинили його ідей. Нині те ж саме робить і путінська Росія, вкупі з «п’ятою колоною», але результат вийшов не кращим.

            Витвір «п’ятої колони» під назвою «Секрети Степана Бандери» лише визнає силу і вплив провідника ОУН-УПА. Як визнали це нацисти-фашисти всіх мастей. Факти промовистіші, ніж пропагандистський бруд. Якби Бандера був дрібною особистістю, то Гітлеру не треба було б утримувати його і його рідню в тюрмі, а Путіну – вважати Бандеру ворогом №1. Підступна брехня в формі чи то графічних, чи словесних карикатур має здатність повертати отриману енергію очорнення світлих фігур на самих брехунів, знімати з них покрови, розкривати справжні наміри. По ділах ви узнаєте їх, - вчить Біблія. Приглядайтеся, порівнюйте, думайте. Бо лише тих, хто вміє це робити – не обманеш, та ще в такий недолугий спосіб, як це спробували вчинити «плюси», знизивши при цьому й так невеликий потенціал до «мінуса».

            На цю ж тему читайте в статтях: «Фальшстарт Путіна в Ш світовій війні», «РПЦ – жертва Путіна», «Путін міряється впливом з Достоєвським…», «Торгувати будемо, чи воювати?», «Фокус» фантазує», «Каїн, а де Авель?»