Уряд, очолюваний Арбузовим, як і його начальник-поперєднік заклопотався перш за все не якоюсь актуальною для країни справою, як от прокладенням і ремонтом доріг, а – вирішенням стратегічних інтересів РФ. Тобто заходився розробляти ТЕО удівництва мостового переходу через керченський пролив. Тобто, вирішенням стратегічних інтересів Р. Проблеми розширення міжнародних коридорів, якою пояснують нинішні клопоти,  це не більше, ніж міф. Ніхто з іноземців їздити українськими шляхами, доведеними Урядом Януковича-Азарова до ручки, не стане. І отже, їм ця новація не потрібна. І фахівці про це знають. Якби «тимчасовий уряд»справді захотів и підвищити транспортну привабливість України, то він почав би вирішення проблеми із спорудження гарних доріг з Криму до західних кордонів України з ЄС. Такі вкладення дали б хоч якийсь ефект.

Тим часом, дорогущий мостовий перехід без цих шляхів – це гроші ( з українського боку) на вітер. Цей перехід потрібен Росії, і зовсім не для транспортного коридору, а щоб накласти імперську руку І на Крим. І заразом отримати перспективу на захоплення портів півдня України. І цей імперський проект продажні експерти і журналісти рекламують як вигідну справу для України.

Доречно згадати, що в питанні мостового переходу як місце його проходження фігурує і острів Коса Тузла. Як знаємо, під час президентства Кучми, операцію Тузла, яка була розпочата Росією  була зупинена досить жорсткими методами. Нині, судячи з всього розпочинається операція Тузла-2. І на цей раз її організатори опираються на підтримку ніби українського Уряду. На цю ж тему читайте  в статтях «Між Кримськом і Тузлою», «Ведмідь готується до стрибка», «Хто зупинить послідовників Валуєва», «Про косу Тузла і трагедію маріупольських рибалок»