Йде до того, що КПУшники, остаточно перейшовши на платформу російського шовінізму, самі себе заборонять. Голосування у ВР за 20 березня за проектами пов’язаними з окупацією Криму російськими військами, захистом громадян на окупованій території остаточно вивело фракцію КПУ за межі українського суспільства і політикуму. Це єдина фракція ВР, яка в умовах, по суті воєних, не підтримали українську державу, на якій КПУшники паразитують більше двох десятиріч.

Лідер КПУ П. Симоненко, як і кілька регіоналів – штатних агентів Кремля втекли з України, і керують своєю агентурою з сусідньої країни. ВР нічого іншого не залишається, як офіційно визнати цих осіб зрадниками. З усіма наслідками, які з цього випливають. А поскільки КПУ на ділі довела, що комуністичну ідею вона остаточно забула, а про «трудящих людей дбає виключно на словах, то в неї залишилося лише захист інтересів Росії. Таке перевтілення було нескладним. Насправді, під прикриттям популярної серед старшого покоління ідеї КПу стала глашатаєм і провідником цінностей путінської росії. Таким чином КПУшники самі виганяють себе з ВР. І парламентарям варто, нарешті вчинити з симоненківцями те, що вони заслужили. Подібних прецендентів у ВР ще не було, але й окупації теж ще не траплялося. Про те, як послідовно і неухильно КПУшники йшли до аткого фіналу читайте в статтях: «В ницості КПУ ніхто ще не перевершив», На цю ж тему читайте в статтях «КПУ прямує в небуття», «КПУ:між забороною і самознищенням», «Чого очікувати від КПУ», «Про ювілей КПУ і фашизм», «Смертний вирок від/для КПУ”, «П. Симоненко отримав інструкції з Кремля», «А свастика вигулькнула в Ярославлі», «Замість Леніна – бабця з кравчучкою», «КПУ хвалить Сталіна за його наказ №227», «Компенсація за асоціацію», «Кому потрібен клінч між «Свободою» і КПУ», "Куди дрейфує КПУ"