Здавалось, дві політичні сили ПР і КПУ знайшли одна одну , зійшлись як нерозлийвода в депутатській більшості ВР. Але, з наближенням виборів, як старий бойовий кінь, який відчув запах пороху лідер КПУ Петро Симоненко почав бити копитами, достаючи в передвиборчому екстазі й своїх господарів. На прес-конференції 15 червня Петро Симоненко заявив, що розроблена ПР стратегія нацбезпеки країни - не більше, не менше - ставить під удар стосунки України з Росією. В документі пильне око лідера КПУ, постійно загострене на захист російських інтересів вгледіло багато чого неприйнятного для політичної сили, яку він очолює. Від «радикалізації європейського курсу» до «остаточного переорієнтування на вступ до НАТО».

Звісно, левова частка вини за такі емоції, спрямовані на характеристику партнерів і однодумців припадає на вибори. Адже, треба хоч на цей час збирання голосів на свою підтримку «партії трудящих» хоч в якійсь мірі відмежуватись від політичної сили, яка представляє олігархів. Але діючи з інтересу і згарячу Симоненко підтвердив давно відоме, що в плані захисту інтересів Росії в Україні суперників у КПУ немає. Поскільки ця політична сила під маскою інтернаціоналізму продовжує сповідувати російський націоналізм і українофобію.

Здавалось би «захисники трудящих» мали б тягнутися не до Росії, де вирує дикий капіталізм з кримінальним відтінком, а в ЄС, де розбудовуються соціально орієнтовані держави. Але в тому то й справа, що ця ідея захисту трудівників фігурує не в справі КПУ, а виключно на кінці язиків балакучих і брехливих лідерів . Європа не може подобатися членам КПУ. Коли Україна наблизиться до ЄС КПУ чекає повний крах. Бо ліві такого ґатунку як КПУ, які говорять одне, а роблять інше в ЄС просто не виживуть. Для них є місце лише в Євроазійському союзі Путіна.

Така перспектива на днях підтвердилась. Створено нову організацію – платформу пам’яті і сумління. Вона об’єднала більше десятка країн Центральної і Східної Європи і ставить за мету провести судові процеси з розгляду міжнародних злочинів, вчинених комуністами. Для цього пропонується створити наднаціональну судову інстанцію, метою якої є засудження важких злочинів, скоєних комуністичними режимами. До таких дій закликала Міжнародна конференція «Правове врегулювання комуністичних злочинів», яка відбулася в Європейському парламенті у Брюсселі. Там і засновано правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя.

Коли ця система запрацює, то очільники КПУ з їх виразним креном до сталінізму, запереченням голодомору 1932-33 років, який став геноцидом української нації, мають всі шанси сісти на лаву підсудних. Вони це знають і, рятуючи хто душу, а хто шкіру, намагаються всупереч прагненню переважної більшості українців загальмувати інтеграцію України в ЄС і втягнути її в новий варіант радянського союзу. Під крилом путінської Росії українофоби почуватимуть себе набагато комфортніше. А особистий комфорт для симоненківців і мартинюківців – головне. Продовження теми читайте в статтях «Сталінський удар Симоненка»,  «Вірні ленінці чи затяті сталіністи», «Правда про вождя народів», «Послідовники Столипіна і Сталіна»