Не знаю чому, але в темний період невизначеності, відсутності легітимного Президента багато українців повірили проповідям лідера «третьої республіки» Ю, Луценку в його одкровеннях. Говорив складно, посилався на свої тюремні «університети». Особливо переконливими для українців, стомлених продажністю чиновників і жадібністю скоробагатьків були меседжі Луценка про роль пересічних виборців, які обираючи  Президента та депутатів, по суті наймають їх на роботу. З усіма наслідками – контролем, відкликанням, визначенням кроків в їх діях..А ще про поводження з олігархами, яких конче необхідно поставити в законодавчі рамки, насамперед відділивши їх від влади. І ось як їх відділили.

Українці «найняли» П. Порошенка і в них по Луценку мала з’явитись можливість впливати на олігархів і їх статки. Але найнятий Президент в ключовому питанні війни і миру більше прислухається до того, що говорить Путін і його відкриті та приховані західні прихильники. При цьому побажання і вимоги українських патріотів відверто ігноруються. Він їх просто не  чує. І в цьому плані дуже цікаво буде дізнатися результат приїзду до нього в гості добровольцівз батальйону «Донбас». Тим часом мирні переговори з сепаратистами ведуться в умовах прохідного з російської сторони кордону. Кордону, який, нагадаємо новий головнокомандуючий обіцяв закрити ще напередодні оголошення свого мирного плану. Цю умову було порушено, але справа представляється так, ніби кордони на замку.

Поводження з олігархами ще показовіше. Війна стала для них індульгенцією. І не тільки для Коломойського та його бізнес-партнерів, які відкрито протистоять путінській агресії, звісно маючи свої плани як «відбити» затрачені кошти. Але й Ахметов, який майже відкрито підтримує сепаратистів теж має повну свободу дій. Більше того, той же Ю. Луценко називає хазяїна Донбасу  «попутником української революції». Справа в тому, що чиновницько-олігархічна система, основана на обмані і зловживаннях самостійно існувати –брехати не може. Їй необхідні посередники, такі як Луценко, які видають себе за аналітиків і правдолюбців, а насправді виконують роль окозамилювачів, або в кращому разі клоунів при дворах олігархів.  На цю ж тему читайте  «теледиверсії проти України», «Кредит на крові», «Чи витримає майдан атаку лестощів», «Хто і як «зливає» патріотизм народу», «В Криму випробовується війна майбутнього»