В що ніяк не можуть повірити в двомовній Україні

В древньому місті Батумі зведено  пам’ятник основоположниці народу – грузинській мові. Пам’ятний знак ( у формі спіралі з 33 літерами грузинського алфавіту) уособлює фігуру – спіраль, що символізує: мова – це ДНК нації, її код і безсмертя. Грузини оповідають, що повагу до рідного слова зміцнила російсько-грузинська війна. Грузія втратила території та прониклась  повагою до національних цінностей, особливо мови. Війна переконала – сепаратизм виникає саме в тих регіонах, де безвідповідальна центральна і місцева влади допустили засилля російських радіо телепередач, шансону і попси. Якби грузини до війни знали, до чого призведе байдужість до того, яка мова використовується на територіях суверенної країни, то навряд чи втратили б території.

В ситуації, коли в Донбасі відбуваються воєнні дії проблема ДНК нації постає особливо гостро. Ясно що треба щось діяти. Особливі сподівання на російськомовних патріотів України. Вони здатні створити В, Путіну найбільшу проблему. Коли стануть спілкуватись українською. Тоді підстав визволяти когось від бандерівців не стане. Не вірте тим, хто заявляє, ніби двомовність – це сила України. Насправді – це її слабкість, недовершеність і велика небезпека державності. З двомовністю можна було б прожити, якби самовпевнена Росія була б більш віддаленою. Але вона – поруч. І з цим, обираючи мову спілкування варто рахуватися. На цю ж тему читайте в статтях  На цю ж тему читайте  в статтях «Від мовної експансії до окупації», «А розплатилися мовою. Хто і для чого торгує українською мовою», « Як російські канали «просвіщають» українців», «Помилка ВВП», «Монологи політиків і діалоги майданів», «Хто зупинить послідовників Валуєва», «Як убивали українську пісню», «Україні потрібні герої», «Виховання патріотизму», «Дрейф інтернаціоналізму до російського шовінізму», «Сила мови проти мови сили»