Недруги демократичної, незалежної держави, відчувши, що запахло смаженим об’єднуються, забувши обиди один від одного. «Український вибір» В. Медведчука волає зі всіх біг-бордів про необхідність референдуму щодо вступу України в МС. Четверо медведчуківських пропагандистів були помічені в Брюсселі, де протестували проти зближення України з ЄС. Симоненківці і медведчуківців унісон протестують проти видобутку сланцевого газу, остерігаючись, що цей крок послабить газовий зашморг, накинутий Росією на Україну. Проросійські політичні сили в Україні останнім часом проявляють особливу активність. В своїх виданнях, які виходять за кошти численних російських фондів, вони розглядають нинішню владу України, як прийнятну, але таку, що стрімко деградує і невдовзі втратить і той вплив, який нині має. Розглаядають, аналізують, що буде далі. І доходять висновку, що вберегти Україну від «помаранчевої чуми» може лише референдум, отой самий – про вступ - не вступ України в МС. Але тут справа в іншому. Байдуже, які будуть результати референдуму, головне – провести його. І тоді програють всі. Вкупі з українською державою.

Справа в тому, що під час референдуму (якщо таке не дай боже станеться) на перший план висунуться не економічні і соціальні проблеми(вирішення яких Уряд Януковича-Азарова з тріском провалює), а політико-ідеологічні. Якщо перші об’єднують людей Сходу і Заходу, які однаково потерпають від корупції і безправ’я, то другі, навпаки, роз’єднують. Тож готувати і проводити референдум про МС – значить свідомо провокувати протистояння. І не лише політичних сил, які стоять на різних платформах, а населення регіонів, які мають різні погляди на те, як із ким дружити.

Головним провокатором колотнечі, яке може розпочатися виступає КПУ, яка вже збирає підписи. Але дорогу до таких дій їй розчистила ПР. На совісті якої прийняття Закону про Референдум, всебічна підтримка КПУ в намаганнях його провести. Але не факт, що партія влади, якій вигідно не поспішати ні в ЄС, ні в МС від активності не надто вірного союзника щось виграє. Навпаки, може програти. Бо, стимульована Росією КПУ вже нині в ряді питань протистоїть  ПР, вставляючи палки в колеса державної машини, яка й без цього пробуксовує.

Чинна влада прийняттям Закону про референдум відкрила ящик Пандори. І матиме від цього чимало клопоту, бо в питанні проведення референдуму по МС, який ПР воліла б відкласти КПУ стоятиме на своєму. Бо цей їх останній шанс по крупному прислужитися совку і Росії. ПР – сила не ідеологічна, тож боротися з нею треба в особливий спосіб. Країна перебуває нині саме в такому становищі, коли опозиційні сили мають відкласти в сторону суто політико-ідеологічні питання і сконцентруватися на соціально-економічних, які в однаковій мірі турбують Схід і Захід, і є особливо вразливими для влади. Такий підхід, по-перше сприятиме відстороненню ПР від влади, по-друге, працювати на об’єднання країни, виходу з глухого кута. Тоді, ініційований КПУ провокаційний референдум втратить актуальність. На цю ж тему читайте в статтях «КПУ тягне ПР в МС», «КПУ хвалить Сталіна за наказ №227», «Україну – в Митний союз, а Медведчука в прем’єри», «Вибір КПУ: між забороною і самознищенням». «Боротьба проти кнопкодавства – панацея чи самообман», « Творці і жертви «регіоналівського» правосуддя», «Що заважає поганому танцюристу, а що – Азарову», «Кому потрібен клінч між «Свободою» і КПУ», «Хтось агітує,а  Медведчук інтригує». «Медведчук проти Симоненка», «Регіонали проти регіонів», «КПУ проти ПР: хто кого», «Чи проміняє «еліта» Януковича на Медведчука»