Український світ потребує захисту від «руського міра» не лише на зовнішніх теренах, а й на території України. Варто усвідомити таку деталь – Європа може спробувати, та й то не надто рішуче, захищати, допомагати Україні в політичному і економічному сенсі, але на захист гуманітарних надбань, насамперед, української мови від багатих сусідів допомоги не має і не буде. Скоріше, все проходило і нині проходить з точністю до навпаки.

 На днях зовнішньополітичне відомство ЄС створило черговий інформаційний сайт на російській мові, щоб ним користувалося, окрім Росії, населення України, Білорусії та бувших країн соціалістичного табору. Співробітники відомства Могіріні пояснюють свою прихильність до мови агресора чисто прагматичними обставинами. Вони, мовляв, використали той факт, що українці і білоруси розуміють російську мову, і отже, можна зекономити. Легше і менш затратно організувати обмін інформацією на одній мові, ніж на трьох. От і російські царі розпочинали з такого аргументу для «суцільної русифікації». Як і чимало українців, європейці не розуміють, що без української мови, сприйняття її  всіма жителями не буде європейської України, буде лише ще один кусень «руського міра». Такий «прагматизм» серед європейців і частини українців, вельми небезпечний для країни, особливо тої, що воює. Широке використання російської мови, тим паче, домінування в ряді регіонів України – це гальмо в процесі державотворення. Бо Європа і світ для роботи в Україні вчитимуть російську мову – так зручніше і дешевше. Переклади серйозних статей і інше теж можна вести російською, привчаючи українців до упослідження. Чужу мову можна так високо підняти, що позбутися її ставатиме все складніше.

 В справі захисту державної української мови вже ясно, що покладатися на урядовців, з якої б діаспори вони не приходили, не має сенсу. Волонтерам і активістам хоч-не-хоч треба братися ще за одну невідкладну справу, якщо не хочемо перетворити Україну в ще один «руський мір». Треба визначатися українським словом. Чужі мови в Україну вивчають  – і російську, і англійську, вивчають з благословення уряду і Президента, а своя зміниться і розквітне лише з допомогою українців, які усвідомлюють себе державниками. Не треба стін і ровів. Відділитися від агресивної Росії можна словом. Згадаємо Шевченка: «я на сторожі коло них поставлю слово…»

На цю ж тему читайте в статях: «Геть від Москви», «Чи приросте Росія Україною», «Покірність ягнят», «Багатоходівка Путіна», «Мовний тренд», «Мова – ДНК народу», «Від мовної експансії до окупації», «Мова- оберіг державності», «Мова – передній край борні», «Захистись українською мовою», «Хто і для чого торгує українською мовою».