Жаль, що в Дніпрі 2014-го року не має, як в Одесі 20-х років минулого століття, свого І. Бабеля. Знаменитого автора «Одеських оповідань». Хоча місто над Дніпром нині не менше, ніж Одеса сто років тому, заслуговує на увагу літописця – сатирика і гумориста. Всерйоз про Дніпропетровськ, губернатора області і його опричників – Філатова і Корбана, написано багато. Про патріотичні починання, наведення порядку, допомогу Донбасу. Великі справи вершать чиновники-неофіти – утримують стабільність регіону, створюють добровольчі батальйони. І коли навіть «встругнуть» таке, що в жодні правові ворота не влазить – залізуть в державну кишеню (звісно, не за «п’ятаками), чи перетворять бізнесмена-конкурента в бомжа, то це все як влада, так і організовані певним чином «громадськість»  та ЗМІ постараються чи не помітити, чи легко пожурити, мовляв, ліс рубають…

            Зрозумівши таке мовчання, як підтримку «неформальних» дій, дніпровська група впливу, поширивши вплив на всю Україну, переходить в своїх діях до наступного, передвиборчого етапу. Бійок у ВР було чимало. Але такого точного удару – в фігуральному і політичному розумінні, як Ляшко, ще ніхто не отримував. Викрадень в Україні теж не бракує. Але такого, щоб чиновники окремо взятого регіону «взяли в полон» посадову особу центрального органу влади і видавали свої дії за «зважені і рішучі – теж ще ніколи не траплялося. Невідома політична сила (чи не «Центр»?) буром пішла на «Свободу» і Радикальну партію – політичні сили, які достойно витримали перевірку війною і мають чи не найбільші перспективи на парламентських виборах.