В. Путін нещадний до тих, кого він зачислив в свої вороги. І для вияву його ненависті не заважають ні кордони, ні суверенітет держав, де мешкають особи, які заважають йому жити і володарювати. ВВП проявляє не лише здатність до анексії територій, які йому приглянулися, а й, попираючи права людини, чинить тиск на громадян чужих країн, які словом чи ділом заважають чинити розбій. Стараннями диктатора, який прикривається «керованою демократією» в РФ відкрито кримінальні справи на керівника «правого сектору» Євромайдану Д. Яроша, на лідера ВО «Свобода» о. Тягнибока і ще на кількох українців. Такі дії є нічим іншим, як намаганням дистанційно управляти процесами в чужій країні, яка волею того ж В. Путіна стала жертвою агресії.

            Така поведінка ВВП, дії якого порівнюють з Гітлером, очікувана. Тривожить те, що фельдфебельські команди «фас!» виконують не лише клерки путінської Росії, а й немале число громадян України. І стосується це не лише учасників  п*ятої колони, перш за все КПУ, для учинків якої слова кремлівського диктатора є керівництвом до дії, а й деяких союзників тієї ж «Свободи» та «Правого сектору», які разом стояли на Майдані і боролися з режимом В. Януковича.

            Незгоди і непорозуміння, які майже неминуче трапляються між різними політичними силами, годилося б залагоджувати шляхом переговорів, досягнення консенсусу. Але останнім часом, і чим ближче до президентських виборів, тим частіше, конфлікти відбуваються за класичними схемами жорстких конфліктів. Будь який уявний чи реальний промах вчорашнього союзника і сьогоднішнього опонента «зливається» в підконтрольні ЗМІ. І громадськості підноситься, зазвичай, спотворена картина того, що відбулося. Маючи найбільше підконтрольних ЗМІ, отримавши найбільше посад у владі, ВО «Батьківщина» сповна використовує ці переваги, як перед «Ударом», так і перед «Свободою». І навряд чи така поведінка піде на користь країні, яка потребує повного перезавантаження влади.

            Варто згадати події померанчової революції. Зусиллями майстрів комбінацій із громадянською думкою та скоординованими публікаціями в ЗМІ створено стійкий стереотип. Вважається, що зміни в Україні, ініційовані Майданом, не відбулися, поскільки В. Ющенко нічого в цьому напрямі не зробив. Замовчується, чому не зробив. До слабкостей тодішнього гаранта додалась затятість Ю. Тимошенко, руйнівної сили якої вистачило б на кількох Ющенків. Майже через десятиріччя сумна істерія загрожує повторитися. Та ж політична сила демонструє зневагу до вчорашніх союзників, які, не секрет, зробили для перемоги над режимом Януковича не менше, скоріше більше, ніж найпродуктивніший поставщик «тушок» для підсилення ПР.

            Якщо не буде вжито заходів впливу на тимчасовий уряд і тимошенківського керівника ВР, то травневі вибори, на які покладається стільки сподівань, можуть не виправдати їх. Конфлікти і скандали, які нині натхненно роздмухує «Батьківщина» - це ні що інше, як прояв під лаштованого до злоби дня, підфарбованого адміністративного ресурсу.  Не обов*язково фальсифікувати підрахунок голосів, чи створювати «каруселі». Є більш витончені методи взяти більше голосів, ніж того заслужив той чи інший представник, політична сила. Користуючись кращими можливостями, в тому числі , фінансовими, кадровими, можна звести до «нуля», а то й до «мінусу» заслуги  опонентів, а «затушковану» «Батьківщину» представити як мало не єдину політичну силу, яка заслуговує довір*я. Обережно! «Батьківщина вступає у виборчій процес.

P.S.  Після приїду з Німеччини Ю. Тимошенко одразу дала зрозуміти, що «вона повернулася» і буде балотуватися на президента і не відмежовуватиметься від одно партійців, які нині при владі. Але на засіданні фракції «Батьківщина», яка б мала висунити екс-прем’єрку кандидатом трапився збій. Ряд іншопартійців фракції засумнівалися, що отак, з пилу, з жару слід форсувати події. І висунення було відкладено. Та тривожний сигнал, схоже, не спинить пані Юлю в прагненні стати президентом. І останні події (двухгодинна зустріч Тимошенко з Гриценком, відкритий лист останнього) свідчать про те, що попри проблеми із здоров’ям креативу в леді Ю не поменшало. Все є для перемоги – свої кадри у влад, відповідний розголос. От тільки з довір’ям виникають проблеми. І це може стати вирішальним фактором.  На схожу тему читайте в статтях «Фронтовики» зачекались окупантів», «Віталій Ярема: я впевнений, що війни не буде…», «IN RE», «Чи витримає майдан атаку лестощів», «Возз’єднання в Інтері», «Як «тушки» стають демократами», «Тушки» ПРиБЮТ Батьківщину», «Реанімація ПРиБЮТу або споини про айбтнє», «Ю. Тимошенко, демонізуюч  І. Маркова підігрує Кремлю»