Схоже, що українським урядовцям все ще вдається водити за ніс не лише Захід, а й власне суспільство, навіть при тому, що активність його останнім часом зросла. Але заклопотані допомогою бійцям АТО волонтери і активісти Майдану не догледіли, упустили справи, які без їх участі чиновники не можуть вирішити. Зокрема, громадськість недооцінила жадібність і нерозторопність середньої ланки керівників, які допустили невиплати зарплат. У всякому випадку, прем’єр Яценюк досить вільно розбалакував на цю тему, даючи цінні поради про необхідність затягнути паски. От і склалась ситуація – на порозі – Новий рік, Різдво, а борги по зарплаті не тільки не погашаються, а стрімко зростають. І відповідальності за те, що сім’ї людей, які працюють, але при цьому не отримують зароблене, дивним чином ніхто не несе. Схоже, сигнал прем’єра нижчі чини сприйняли, як керівництво до дії і стали т. ч. економити кошти.

            Найпоказовіший сигнал біди прозвучав у столиці, де після дострокових виборів до Київради і мера до влади прийшли «УДАРівці» на чолі з В. Кличком. Від них чекали що завгодно, але не такої бездарної і не результативної діяльності. Страйк трамвайників у Києві – це результат виконання обіцянок, але з точністю до навпаки. Транспортники застрайкували, збудораживши все місто, не спонтанно чи несподівано. Потерпаючи від невиплат зарплат, вони кілька разів влаштовували акції протесту, звертались у всі можливі інстанції, в т. ч . й до В. Кличка, який обіцяв їм нанести смертельний удар по корупції. Але поскільки удари наносились зовсім в іншу сторону, у трамвайників урвався терпець і вони пішли на крайній захід. Це цілком заслужений результат діяльності нової команди, яка не має проблем з прийняттям рішень, оскільки дві третини депутатів Київради – «УДАРівці». Але ця команда заявили про себе не створенням нових робочих місць, приструненням олігархів і олігархіків, не використала столичні можливості для зростання. Замість ліквідації хитромудрих схем ухилення від податків, боротьби з корупцією вона відкрила новий сезон деоибану дорогої столичної землі. А додаткові доходи мер і Київрада стали шукати виключно в державному бюджеті, добиваючись повного обсягу податків на доходи фізичних осіб.

            Страйк трамвайників – холодний душ і жорстке попередження команді, яка багато обіцяла і мало робить. Другого Черновецького з тупою, жадібною командою, де бал правили нечисті на руки забудовники і бариги, посмайданівський Київ не потерпить. Звісно, в УДАРу, і особливо у В. Кличка,великі заслуги перед П. Порошенком. Але київська громада навряд чи сприйме це, як пом’якшуючу обставину. Скоріше – навпаки.

На цю ж тему читайте статті: «Почуйте Черновецького. Людина проситься», «Київ – святе місто, чи місто-герой?», «Нашестя «безсеребреників» на Київ», «Перевірка на вошивість», «Киян дразнять як собак», «Туга за мером», «Замість виборів мера – конкурс неадекватів».