Засновник «темників» кумівського періоду Віктор Медведчук продовжує розпочату ще на початку сторіччя свою темну справу. Щоправда, методи змінилися. Тепер колишній очільник президентської адміністрації діє в інший спосіб, використовуючи біг-борди ГО «Український вибір», закликаючи вирішувати всі проблеми на Всеукраїнських референдумах Тим самим дезорієнтує українців, сіє в них недовір’я не лише до державних інститутів, а й до громадянського суспільства. Таким чином, готується грунт для повної дискредитації влади і опозиції, безперечного сприйняття вождя, який ось-ось дасть про себе знати.  На цю роль В. Медведчук  не претендує, але він претендує на більше. На те, щоб йому – політику без рейтингу, повністю дискредитованому чиновнику, коли він скаже, хто здатний вивести український народ з глухого куту.

            Хоч Медведчук й зберігає інтригу, не називаючи ім’я вождя-благодійника, але не важко здогадатися, кого він має на увазі. І святкування 1025-річчя хрещення Київської Русі дало остаточну відповідь на це питання. В «темниках» «Українського вибору» мався на увазі Володимир Путін з його маніакальною ідеєю «російського світу». Вдячності господарів Кремля не було меж. Після того, як Путін, відбувши номер на Володимирівській гірці, замість того, щоб поспілкуватися з одновірцями, поспішив на псевдо-конференцію В. Медведчука, щоб разом з відморозками затаврувати ЄС, вкупі з українцями, які прагнуть до інтеграції з цивілізованим світом. Вже назва конференції «Православно-слов’янські цінності – основа цивілізованого вибору України» виявляє наміри її учасників.

Ці події показали, що інтерес до псевдо громадських організацій України у Путіна не випадковий. Він має намір діяти не через державні інститути сусідньої країни – ВР, уряд чи Президента, а напряму звертатися до українського народу. І в якості такого народного представництва Путін обрав «Український вибір» Медведчука. Ну, а завдання «шістки» з допомогою «темників» допомогти в такому спілкуванні. Що при цьому повністю ігнорується міжнародне право, - це Путіну і його куму – схоже, «до лампочки». Бо представникам іноземних держав, якщо вони не шпіони, не потенційні окупанти, належить діяти через чинні державні інститути  сусідньої країни.  Претензії на безпосередній зв’язок з не своїм народом, дослуховування до його прагнень – це ні що інше, як передвісник окупації. Чи підготовки грунту для таких дій. Що завадить хазяїну Кремля змішати-переплутати позицію українського народу і «Українського вибору» Медведчука?  На цю ж тему читайте в статтях «Чи «надмуть» В. Медведчука до розмірів успішного політика», «Чи до лиця Медведчука маска Нестора Махно», «Покірність ягнят»