Членів СПУ, особливо керівне ядро, можна привітати. Пілся обрання екс-міністра транспорту  і знаного ловеласа М. Рудьковського головою партії зарплати партійним клеркам будуть виплачуватись справно. Хай хоч цим вдовольняться. Бо насправді рішення з’зду означає, що СПУ остаточно деградувала і її залишки відверто пішли на службу до регіоналів, повторивши долю КПУ. Такий фінал цієї політсили можна було передбачити ще тоді, коли вона засновувалася. Нагадаємо, що СПУ виникла як прихисток для членів КПУ після того, як провладну силу в незалежній Україні було поставлено поза законом.  Амбіціями О. Мороз не поступався Симоненку. Тож після легалізації КПУ об’єднання лівих не відбулося. Більше того, СПУ певний час робила заявки на ліву силу українського ґатунку . Та патріотизму екс-комуністам вистачило ненадовго. Саме походження СПУ таки далося взнаки. І в подальшому ця політсила успішно стала змагатися з КПУ в продажності і лицемірстві, готуючи грунт, під таких як М. Рудьковський. І зрештою СПУ опинилась на маргінесі. Як і її лідер, екс-голова ВР О. Мороз, який  і в свій зоряний час і при занепаді звик до ролі прислуги в сильних світу цього.

Комік - герой Василь Цушко, змінивши на посаді Мороза пішов ще далі, взяв за правило у всьому радитися з Банковою. Майданчик для М. Рудьковського було підготовлено. А з’їзд СПУ прийняв остаточне рішення – обрання одіозної фігури головою партії можна вважати завершенням циклу зрад як Україні, так і лівій ідеї. Після того, як соціалістичну ідею остаточну конвертували вгроші М. Рудьковського за плечима СПУ нічого не лишилось. Вихід один – прислужуватись не кільком хазяїнам, як було раніше, а одному. В справі остаточної деградації СПУ, доповненої перевтіленням КПУ в проросійську силу і маріонетку олігархічних кланів є й позитивний бік. Майданчик на лівом у фланзі політикуму України. Остаточно  очистився, залишивши вільне місце. На якому є можливість нарешті сформувати ліву проукраїнську силу. Необхідну для гармонізації політикуму. На теми зрадництва КПУ  і її союзників читайте в статтях «ого очікувати від КПУ», «Про ювілей КПУ», «Вибір КПУ – між забороною і самознищенням», «Смертний вирок від/Для КПУ», «Куди дрейфуэ КПУ».