27 жовтня в столиці РФ (під час короткої перерви між черговою антитерористичною операцією в Дагестані, штурмом спецназа квартири «терористів» у Казані та протестною акцією в Білокам’яній) відбулась подія, як вважають її учасники, історичної ваги та значення. В продовження ідеї російських попів, які в прагненні захопити побільше приходів в Україні і Білорусії затіяли в середині вересня акцію зі збирання підписів «за возз’єднання трьох братніх народів» відбулося установче засідання новоствореної організації. Як і російські попи, так і учасники жовтневого зборища клопочуться про одне і теж – зібрати підписи і ініціювати проведення об’єднавчого референдуму у кожній з трьох країн. Показово, що організатори цього засідання, звертаючись до «братніх народів», ратують  лише за інтереси одного із них, турбуючись «за возз’єднання нашого народу». В оцьому їхньому «нашого народу»  одразу вгадується російський народ.  Тобто, в черговий раз витягується краплена карта  політичного шахрайства. Під маркою нового починання протягується давно збанкрутіла антинаукова, шовіністична ідея. Суть її в тому, що нібито не існує окремо ні українського, ні білоруського народів. Ці народи, які, до речі, створили самостійні країни, на думку організаторів зборища є лише частиною «великого російського народу». Його, мовляв, і треба возз’єднати. Для величі Росії.

Як насправді утверджується велич Росії видно з того, що відбувається на Кавказі, а з недавніх пір і в Татарстані. Ну, а як чинна влада Росії «прислухається» до голосу тих, хто з нею не згоден і хотів би демократичних змін, видно з подій в самій Москві, де головним транспортом протестуючих стали автозаки. Потрапити під такий братський «каток» громадянам більш спокійних сусідніх країн попри обіцяння дешевого газу і нафти, і мало не райського життя, не забагається. Обіцяння дешевих енергоносіїв явно не спрацьовує. Опинитися в уже довершеній поліцейській державі з усталеним на десятиріччя «вождем», та ще коли в ряді регіонів по суті відбувається громадянська війна з її величезною потребою в «гарматному м’ясі» слов’янського походження, мало кому хочеться. Чим гучніше лунають вибухи саморобних бомб, чим велелюднішими стають мітинги протестуючих, тим активнішими стають ініціатори возз’єднання. Провальний експеримент зі створення СРСР для тієї ж «величі Росії», нічого їх не навчив. Продовження теми читайте в статтях «Путінська арифметика», «Між Кримськом і Тузлою».