Перефразовуючи вислів класика можна сміливо твердити що звання волонтера звучить в сучасній Україні гордо, авторитет їх беззаперечний. І зрозуміло чому. Соціальні активісти звалюють на свої плечі все те необхідне, що недороблюють урядовці і чиновники. Таким чином безплатно, за покликом душі роблять тисячі справ – поставляють українській армії все необхідне, впорядковують занедбані міста і села, організовують тисячі великих і дрібних справ з організацією роздільного збирання сміття включно. Особливо розмаха самоорганізація населення досягла в час агресії Росії на Донбасі. По суті, нині в багатьох регіонах України діє паралельно з формальною владою , яка вирішує свої справи і не надто напружується, існують  волонтери, які роблять те, що потрібно населенню і державі.

Ці люди робили б набагато більше, як би мали час, кошти, знання. Ситуація що склалася прямо підказує виборцям, що вони мають робити. Нині вже зрозуміло, що волонтери – це люди, які в більшій мірі готові до служіння ніж штатні чиновники і продажні депутати. Волонтерам зайняти їх місце заважає особиста скромність цих людей та нерозуміння загалу, що треба робити. Ясно, що якщо поміняти місцями чинних управлінців і най здібніших волонтерів – справи в країні підуть краще, можна буде очікувати рішучих зрушень в управлінні. Нині, під час виборчої кампанії в парламент Українитаке перевантаження влади може відбутися. Але зробити це буде непросто. Політичні партії, а їх в черзі за владою вишикувалось більше двох сотень, по суті, встановили монополію на владу і не допускають  соціальних активістів до владної вертикалі. Отут народ і має проявити себе, підштовхнувши волонтерів до боротьби за реальну владу. Соціальним активістам слід відкинути зайву скромність  і чистоплюйство і взятись за досить непросту і навіть брудну політичну роботу. Лише в такий спосіб можна примножити рахунки добрих справ. Волонтери – до влади. Люди підтримають. Хай щастить. На цю ж тему читайте в статтях «Хто і як Зливає патріотизм народу?», «Від мовної експансії до окупації», «ЧИ можуть бути успішними реформи без реформаторів», «Чи витримає майдан атаку лестощів», «Перевірка на вошивість», «Кредит на крові», « Родослівна російського кредиту», «Буцефал двох не повезе», «Заручники Митного союзу», «А свастика вигулькнула в Ярославлі»