КПУ – єдина партія в українському політикуму,я кі дійсно послідовна.. в своїй  зрадницькій позиції до української держави. Коли ПР з якою КПУ плідно співпрацювала чотири роки поспіль розпалася на кілька різнокаліберних частин, і по-суті зробила заявку на повне зникнення «шістка» ПР – КПУ після програшу регіоналів залишається на плаву.  І претендує на політичну силу,Я кА легально, під прикриттям комуністичних лозунгів проводить політику путінської Росії в Україні. При тому, що між Росією і Україною, по суті вже ведеться війна КПУ-шники вільно проголошують антиукраїнські гасла з парламентської трибуни. При цьому умудряються не працювати як парламентарі і не голосувати за закони,я кі пропонуються. П. Симоненко, як заправський кремлівський папуга від сесії до сесії виголошує три вимоги: федералізація, російській мові державний статус, зміна європеського вектору на азіатський. Ці вимоги точна копія кремлівських забаганок. Заради яких Росія готова застосувати зброю. І вже застовує її в проведенні розвідувально-диверсійних операцій. У виконанні КПУшників інтернаціоналізм тперетоврюєтсья в російський шовінізм найагресивнішого ґатунку. Вже ясно, що Симоненківцям немає місця в новій Україні. То ж вони докладають всіх сил, щоб посприяти Путінським військам захопити Україну. На цю ж тему читайте в статтях «КПУ – момент істини»,  «В ницості КПУ ніхто ще не перевершив», На цю ж тему читайте в статтях «КПУ прямує в небуття», «КПУ:між забороною і самознищенням», «Чого очікувати від КПУ», «Про ювілей КПУ і фашизм», «Смертний вирок від/для КПУ”, «П. Симоненко отримав інструкції з Кремля», «А свастика вигулькнула в Ярославлі», «Замість Леніна – бабця з кравчучкою», «КПУ хвалить Сталіна за його наказ №227», «Компенсація за асоціацію», «Кому потрібен клінч між «Свободою» і КПУ», "Куди дрейфує КПУ"