За 23 роки існування України держава і влада нічого не зробили для згуртування нації навколо фундаментальних цінностей – державної мови, національного мистецтва. Агресію Росії Україна зустріла не лише без боєздатної армії, але й без конкурентоздатної культури, мови. Уже під час подій в Криму і на Донбасі годилося б схаменутися і бодай спробувати виправити очевидні промахи. Та все відбувається з точністю до навпаки. Ні уряд Яценюка, ні Президент П. Порошенко із своєю роздутою АП палець об палець не вдарять, щоб зміцнити державні інституції гуманітарного спрямування. Прихильники російської культури і мови в Україні мають все – газети, журнали, інтернет, «95-й квартал» - іронічно агресивний до українства, і ще багато чого. Найдіть хоч один телеканал в Україні, де б державна мова була б основною. Таких не має. І навряд чи скоро з‘являться, зважаючи на «інтернаціональні» позиції нинішніх владоможців.

            Співак, музикант і організатор фестивалю «Країна мрій» Олег Скрипка нещодавно поділився своїми роздумами. Зважаючи на непростий шлях пана Олега до української культури, ці роздуми могли б прислужитися тим, хто ще не усвідомив значення мови і культури в формуванні нації, попередження різного роду агресії і війн. Вже в заголовку публікації в «УП» він стверджує – «Не інвестуєш в культуру – інвестуєш в війну», а «в‘яле врядування в середині країни сприяло зовнішній агресії». Те, що недопрацювала влада, змушено було робити суспільство, бо «суспільні інститути виявилися дієвішими за державні механізми». Скрипка закликав приступити «до радикальної трансформації суспільних структур» з тим, щоб підтримати «український національний продукт», позбавитись «попси і кримінального шансону». Тільки справжня культура належно виховує людей. Тож пан Олег закликає «звільнити рідну землю від «культури» окупантів.

            На схожу тему читайте в статтях: «Зеленський перевершив Поплавського», «Як знищували українську пісню», «Україні потрібні герої», «Пісенний геноцид», «Російські маневри на українському кордоні», «Кредит на крові», «Родослівна російського кредити»