Едуард Русяновський

Мітки: в число принижених можуть потрапляти не лише люди, а й цілі міста. Дніпропетровськ, де нещодавно відбулось чотири вибухи – одне з них. Про два періоди радянської доби- петровський і дніпропетровський - навіть згадки не залишилося. Чому змаліло місто над Дніпром. Питання: хто головніший в області – Дніпропетровськ чи Кривий Ріг. Відповідь: Звісно, що Донецьк. Чому приїздила ціла когорта високо посадовців в місто, де відбувся теракт – щоб «відмітитись», чи щоб вирішити гострі проблеми міста. Втім, серед принижених українських міст фігурує й Київ, жителі якого відсторонені від управління та Одеса, яку всупереч її прагматичності і схильності до бізнесу втягують в політично-кримінальні розбірки.

Едуард Русяновський

Кілька місяців тому в ВР сталась подія, яка за визначенням мала змінити порядки, якщо не в країні в цілому, то принаймні в парламенті. Маю на увазі вчинок народного депутата Романа Забзалюка, завдяки якому громадськості була розкрита детальна схема купівлі-продажу парламентарів, з усіма паролями, явками, платою за зраду… Влада зреагувала передбачувано. Грізна до опонентів влади Генпрокуратура в очевидній спробі підкупу не вгледіла криміналу. І очільник солідного відомства, не довго думаючи перевів конфлікт в моральну площину. Тож потужні державні структури, які залюбки беруть під контроль, прискіпливо розбираються звідкіль в того чи іншого  громадянина взялась сотня доларів, не проявила жодного інтересу до походження майже півмільйона доларів, навіть не намагаючись з’ясувати, хто їх заробив чи вкрав, хто кому передав і, зрештою – сплачені за них податки чи ні. Така індиферентність була очікувана. Влада могла вдатися до різких рухів – покарати як тих, хто вербував «тушок», платив грубу плату за зраду, так і того, хто своїми діями викрив злочин. Але цей сценарій, хоча його дуже кортіло здійснити, щоб провчити розвідника, який проник в злодійський табір зрештою відкинули. Розворушити таку купу гною, яка накопичилась в парламенті нинішнього скликання було небезпечно – занадто багато таємного, вчиненого владцями стало б явним. Владна вертикаль вдалась до замовчування скандалу, представила його, як просте непорозуміння між фракціями і депутатами. І, ясна справа, намагається виставити Забзалюка в невигідному для нього світлі. В плані намірів і дій влади все було очікуваним.

Євген Іваненко

Мітки: Олександр Невський, його взаємини з шведами і німцями. Хан Батий і його син Сартак. Покірність Орді – доблесть чи ганьба. До питання віровідступництва

Вже відомо,що на інавгурації Володимира Путіна крім перших осіб СНД будуть присутні його друзі-соратники – скандальний екс-прем’єр Італії Берлусконі та не вельми шанований нині на батьківщині екс-канцлер Німеччини Герхард Шредер. Перший заслужив таку повагу ВВП завдяки лоббуванню інтересів Росії в ЄС, а другий виявив особливу прихильність до дітища Путіна «Газпрому», ставши менеджером цього відомства. Але ці факти зовсім не означають особливу прихильність Путіна, який розпочинає свій третій-четвертий президентські строки, до Європи. Скоріше навпаки. ВВП не приховує зневаги до ЄС, як і до всього що знаходиться на Заході, вважаючи, що європейська цивілізація йде до занепаду. Тим часом, як Росія має неабиякі перспективи розвитку,  з чітко вираженим напрямом – на Схід.

Перший Національний канал,(який через два роки «творчості» під орудою авторитетних в українській культурі Бенкендорфа і Арфуша  остаточно перетворився  на щось цілком протилежне своєму найменуванню), з якогось дива несподівано для всіх, цілком можливо, що і для своїх працівників провів фестиваль української пісні. Та не який-небудь, а кількадобовий, щоб, здивувавши світ, потрапити в книгу рекордів Гіннеса. Але це розтягнуте на кілька діб дійство не те, що світ не здивувало, а й в України не визвало сподіваного організаторами інтересу. Лише дуже обмежене число оглядачів помітило і позитивно оцінило, те що відбувалося. Та й то, скоріше не за результат, а за неабиякі потуги і сміливість(якщо не сказати нахабство) організаторів, які пішли на те, щоб за два тижні до закінчення Великоднього посту з телеефіру Першого кілька діб поспіль крім реклами лунали одні «гопи» і «притопи». Одним словом, творився справжній шабаш. Але, що керівникам нацтелеканалу до народних і християнских  звичаїв аборигенів! Вони без особливих зусиль знайшли такий матеріал, який завжди плаває  і не тоне, тобто діячів культури, як Поплавський і його команда, які завжди готові за якусь подачку, чи за похвалу «верхів» ушкварити гопака та виконати пісенний кітч на похороні рідної матері. І ці люди, не зважаючи на думку загалу вміють, як говорив поет  «своє робить». І те, що вони роблять, якщо й має відношення до української культури, то тільки в тому сенсі, що не йде їй на користь.

ПОКІРНІСТЬ ЯГНЯТ,

АБО ЧИЇ НАСПРАВДІ ІНТЕРЕСИ ЗАХИЩАЄ ВОЛОДИМИР ПУТІН?

Єліанд ГОЦУЄНКО

МІтки: Путін: з кагебістів в капіталісти. газ і нафта стратегічна зброя. воювати не з росією, а з Путіним. Незалежна Україна - перешкода на шляху путінських планів                

В Україні, чого раніше в таких пропорціях не бувало, лунає все сильніше критика на адресу північного сусіда. Але критика ця якась абстрактна. Претензії адресуються Росії та «Газпрому», який, скориставшись моментом, «останню свитину з каліки знімає». Тим часом головний фігурант свари між сусідами залишається в стороні. Більше того, прихильники Путіна, яких чимало в Україні, навіть спромагаються на компліменти. Мовляв, ВВП такий сторогий з Україною, бо захищає національні інтереси Росії. Але… За великим рахунком, інтереси Росії тут ні при чому., поскільки Путін, перед усім, свої справи облаштовує. Тим часом, коли російський газ був дешевший, а при владі в країні знаходились «померанчеві», в піку їм українофоби створили навіть партію політики Путіна, мріючи про той час, коли до влади в Україні прийдуть послідовники російського напівдиктатора

                                                                                                                                                Єліанд Гоцуєнко

На тривалий час навколо майже забутих теорій Адама Сміта, Карла Маркса та ряду інших політ економістів минулого знову вирують пристрасті. А Марксів «Капітал» неабияк зацікавив внуків і правнуків тих, хто в 19 - ому та в першій половині 20-ого сторіч використовували його як керівництво до революційної дії. Цей кількатомний труд Маркса досить складний для сприйняття, став останнім часом настільки запитаним, що в більшості країн книга зникла з букіністичних магазинів, а нові її видання б’ють рекорди по розповсюдженню таких серйозних праць.